Шкільні поради

Школяр не хоче самостійно робити уроки

Нерідко дитина, яка звикла, що батьки завжди поруч, коли вона готує домашнє завдання, ніяк не хоче робити це само­стійно. У таких випадках психологи ра­дять дотримуватися деяких правил. Зо­крема, потрібно...

...перехоплювати відповідальність за на­вчання дитини. Роль батьків зводиться до того, щоб спрямовувати і підтримувати, за потреби допомагати дитині розібратися, але у жодному разі не робити все замість неї. Покажіть синові або дочці, як збирати портфель, як заповнюва­ти щоденник, у якій послідовності виконувати домашні завдання – і відійдіть убік. Якщо ви перевіряєте завдання і знайшли помилку – за­пропонуйте дитині самій знайти й виправити її, але не давайте готових рішень. Перевірку поступово можна звести лише до факту вико­нання завдань: якщо задано 4 вправи, то 4 й повинні бути зроблені. З таким підходом дити­на буде припускатися помилок, але тільки так і сформується її відповідальність.

...навчити дитину вчитися. Перші домашні завдання можуть викликати у дитини розгубле­ність: із чого почати? Батькам важливо навчити дитину, як правильно виконувати уроки. Пояс­ніть, чому потрібно робити речі в певному по­рядку, проговоріть усю послідовність дій вголос, можна навіть написати і розмістити над пись­мовим столом невелику пам'ятку. Після цього вашій дитині залишиться тільки виконати всі ці дії покроково.

...правильно організувати робочий простір дитини. Місце, де займається школяр, дуже впливає на його продуктивність. Організуйте робочу зону так, щоб у ній було достатньо освіт­лення, а все необхідне можна було легко діс­тати. Приберіть усе зайве, щоб не відволікало. Згрупуйте книги, зошити, матеріали, посібники – так знайти потрібну інформацію буде прості­ше. Якщо у сім'ї є кілька дітей, зробіть так, щоб вони не заважали школяреві зосередитися під час виконання уроків.

...навчити дитину відчувати час. Діти часто не відчувають час: не знають, скільки минуло, а скільки ще залишилося. Вирішити цю пробле­му можна за допомогою звичайного будильника або пісочного годинника. Для початку спробуй­те заміряти разом із дитиною, скільки хвилин у неї займають повсякденні справи: подивитися мультфільм, поїсти, навести лад у кімнаті, зробити домашнє завдання з математики. Ви можете пояснити, що уроки займуть стільки ж часу, як, наприклад, прогулянка із собакою. Перед початком виконання завдань заведіть будильник. Це налаштує дитину на роботу і допоможе не затягувати процес. Оптимальний час для виконання домашніх завдань у старших класах – не більше як 2 години, а в початкових – не більше як 30 хвилин. Далі дітям уже складно зосередитися.

...допомогти дитині розставляти пріоритети. Щоб полегшити навчання і життя в цілому, на­вчіть дитину виділяти головне.

 Наприклад, при виконанні уроків важливо вміти оцінювати:

1) обсяг заданого: що з нього зрозуміло, а що ні;

2) на які завдання піде більше часу, а на які мен­ше;

3) що з уроків дитина подужає сама, а де їй може знадобитися допомога.

Якщо навчити дитину цього, вона буде вільніше орієнтуватися в тому, що можна зробити легко і швидко само­стійно, а що слід подивитися в енциклопедії або запитати у тата чи мами пізніше.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Мова – наша гордість та безцінний дар

Літературно-книжкова композиція

Любіть красу своєї мови,

ЇЇ звучання, запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів.

9 листопада наша держава відзначає День української писемності та мови. Багата та милозвучна наша рідна мова, вона – безцінний духовний скарб нації, надбанний тисячоліттями. У ньому відбито характер народу, історію, звичаї та побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до рідної мови. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Без знання рідної мови обійтися ніяк не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.

Тож працівники бібліотеки-філії №13 організували літературно-книжкову композицію «Мова – наша гордість та безцінний дар» у ЗОШ №7. Протягом двох днів 5 та 8 листопада на святі були присутні учні середніх класів з класними керівниками.

 

Лунали українські пісні, прислів’я, загадки та вікторини. Найактивніші учасники були заохоченні солодкими подаруночками. На завершення вчителька української мови та літератури Марчак І.А. підсумувала: «Мова – це втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо, розвиваймо та возвеличуймо! Адже мова формує людину, вона є знаряддям розвитку суспільства.»

 Дуже приємно відзначити, що вчителі ЗОШ №7 намагаються відновити активну співпрацю з бібліотекою і залучають до цього процесу середні та старші класи.

 Ця зустріч – це ще одна сходинка до взаєморозуміння та мовного єднання!

Бібліотекар бібліотеки-філії №13               А.Войтюк

Поради батькам

Як привчити дитину до акуратності

 

Досвідчені батьки добре знають, що ди­тину змалку потрібно привчати до аку­ратності й охайності. Передусім треба бути прикладом для дитини, показува­ти, як повинно бути, і пояснити, чому не слід смітити.

Варто пояснити малюкові, для чого взагалі потрібен порядок, адже, як кажуть, чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Але це не має бути монотонний монолог. Діти цього не люблять і пропускають повз вуха. Спробуйте розповісти це із запитаннями, цікавими факта­ми, прикладами.

Причому прикладом для дитини мають бути усі члени родини. Таким чином їй буде прості­ше привчитися до чистоти. Залучайте до при­бирання всіх, щоб кожен прибирав свої зони у квартирі, а потім змінювалися. Крім того, купіть кілька коробок або папок, куди складіть малюн­ки малюка, його вироби, іграшки.

При нагоді розкажіть, що з акуратною людиною комфортно і іншим. Приємно спілкуватися з тим, хто охайно одягнений, не забуває, о котрій годині потрібно прийти на дружню зустріч. Спро­буйте разом із малюком перебра­ти одяг, попрасувати, скласти до шафи чи комоду. Поясніть, що важливо берегти речі, адже тато й мама працюють для того, щоб чадо одягнути, взути, нагодувати і дати все необхідне.

Щодо самого процесу приби­рання, то розділіть із дитиною кім­нату на квадрати і запропонуйте прибирати по квадрату на день.

Окрім цього, визначте для кожної речі своє місце. І введіть щоденні обов'язки, які стануть дитячим внеском у наведення домаш­нього порядку.

Однак усе це більш підходить для дітей мо­лодшого шкільного віку. Тим часом із малюками можна пограти у гру-прибирання. Приміром, хто швидше поскладає в коробку іграшки, віднесе на поличку кубики тощо.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька