Господарюємо!

Секрети хороших врожаїв.

Під помідори – чай, під огірки – попіл, а між капусту – чорнобривці.

Найкраще серед баштанних родить «Вогник».

За майже півстолітній досвід дачники переконалася: найкращий сорт кавунів для нашого клімату – «Вогник». Аби зернятка перетворилися на апетитну ягоду, насінини треба замочити на 20 хв. у ледь рожевому розчині марганцівки й далі по 2 - 3 насінини «розселити» в одноразові стаканчики завглибшки 5 см (усе це діло господиня проводить у березні-квітні).

Наприкінці квітня, коли сонце вже не тільки світить, але й гріє, майбутні ка­вунці проходять курс загартовування.

- Для того ящик із листочками що­дня треба на вулицю виносити і ста­вити на сонце (перший день - 20 хвилин, другий - 25 і так далі). Коли вони акліма­тизуються до денних «прогулянок», їх можна лишати й на ніч. А десь із 15 травня – садити у відкритий ґрунт.

Оскільки кавун – культура сонце­любна, то ділянку йому підбирайте на підвищенні. А щоб ягода наливалася соком – не лінуйтеся підливати нехолодною водою.

Це трохи марудно. Бо треба воду на сонці грі­ти, потім відрами носити. Але в серпні, коли всіх родичів та друзів будете частувати каву­нами, ніхто не повірить, що 5-кілограмові красені виросли у вас.

Клімат змінився - і дині виростають медові й запашні

Освоївши секрети смачних кавунів, є можливість вирощувати диньки. До речі, із власного насіння (і перець також!).

Із динями клопотів менше. Бо насіння не треба в ящики висаджувати: одночасно із саджанцями кавунів його можна зра­зу – у відкритий ґрунт. Щоправда, по­передньо насіння потрібно також замо­чити у легенькому розчині марганцівки.

Переваги диньок і в тому, що вони потребують менше вологи (тому й по­ливати їх можна рідше). А єдина ви­мога – сонячна й «підвищена» ділянка городу.

Хоча в нас, здавалося б, не настіль­ки спекотно, як у степах України, втім клімат відчутно змінюється, щороку літо стає все теплішим, і диням виста­чає, аби вирости середнього розміру, налитися соком та медом і пахнути так, що жоден привозний овоч у конкуренти не стане.

Перець не пікіруюмо, а фітофтору горіхом і полином лікуємо.

А оскільки цьогорічний квітень зі сні­гом та морозцем, то поки що міні-город можна розгорнути у себе в хаті.

Щоб велику сім'ю прогодувати – треба гарні врожаї збирати На підвіконнях – горщики з перцем. На теплому котлі стаканчики із землею гріються. На столі, поближче до вікна, – місячний календар, який підказує «графік посадки». І ще – повний горщик чайних пакетиків. Потім класти по пів пакетика під кожен кущик помідорів. А от огірки під­живити азотним добривом. Для того потрібно спалювати солому і той попіл у 3-літровій банці залити водою, настоювати 4-5 днів, розводити водою і поливати між­ряддя, коли огірочки посходили.

А від пікірування помідорів та перцю відмовляються. Бо вони від такої «проце­дури» стають ослабленими і втрачають опірність до різних хвороб і погодних випробу­вань.

Щодо погоди, то, аби капус­та не змерзла, її після висад­ки у відкритий ґрунт потрібно накривтиє плівкою. А щоб захистити від білокрилки поміж рядками капусти сіємо чорнобривці, запах котрих відлякує метелика.

Ре­цепт боротьби з фітофторою

Знаючи період, коли рослини почи­нають хворіти цією недугою, готуємо такі ліки: листя горіха та полину насто­юємо з тиждень, потім літр цієї настоянки змішую з літром свіжого молока, розбавляємо в десяти літрах води і обпри­скуємо рослини. Ефективність перевірена!

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька