Вітаміни не втрачаються й після термічної обробки
Шпинат не даремно вважають
суперфудом – поживніший і багатший на вітаміни овоч складно
знайти. Всупереч поширеній думці, шпинат насправді є овочем, а не зеленню.
Батьківщиною шпинату вважають
Персію, де його вперше почали спеціально розводити. До Європи рослина
потрапила ще в середні віки, а в нас вживати шпинат почали не так давно – лише двісті років тому. В арабських країнах
шпинат є такою ж важливою культурою, як у нас – капуста.
Шпинат дуже поживний завдяки
високому вмісту білка – більше його лише у молодому
горошку і квасолі. Такий рослинний білок легко засвоюється і надовго насичує.
Шпинат – рекордсмен за вмістом калію, заліза і марганцю.
Його рекомендують людям з недокрів'ям і у відновлювальний період після хвороби.
Шпинат має легку протизапальну, проносну і сечогінну дію, тому ефективний при
набряках.
Також чимало у шпинаті йоду, що
корисно для жителів областей з дефіцитом цього мікроелемента.
Шпинат корисний при авітамінозі,
нервовому виснаженні, рахіті, туберкульозі, цукровому діабеті. Високий вміст
клітковини допоможе посилити перистальтику кишківника, боротися із закрепами
і прискорити метаболізм під час схуднення.
Зелене листя містить хлорофіл,
тому шпинат поліпшує мікроциркуляцію, перешкоджає згущенню крові і жовчі. Дуже
корисний шпинат для вагітних і вегетаріанців. Включивши цей овоч у меню, ви
поліпшите зір і підвищите розумові здібності,1 а ще він запобігає розвитку онкологічних
захворювань.
Не можна зловживати шпинатом
людям із хворобами нирок, сечовивідних шляхів, подагрою, ревматизмом.
Зі свіжого молодого листя
шпинату готують салати – він поєднується з помідорами, огірками, зеленню,
картоплею, а також з іншими продуктами: м'ясом, яйцями, горіхами, грибами,
сиром. Оскільки у шпинату досить прісний смак, то неодмінно слід додавати спеції
– перець, мускатний горіх. Старіше, грубувате листя краще варити на парі або
тушкувати. Стійкому смарагдовому кольору не страшна термічна обробка.
Сік шпинату використовують як
харчовий барвник, додають у креми, морозиво, тісто для пельменів і навіть
локшину.
При підготовці статті був використаний матеріал з
газети «Високий замок».
Завідуюча бібліотекою-філією №13 Г. Недвецька
Немає коментарів:
Дописати коментар