Поради батькам

15 ПОРАД БАТЬКАМ ШКОЛЯРІВ

1. Будіть дитину завжди спокійно. Прокинув­шись, вона має побачити вашу усмішку і по­чути ласкавий голос. Не підганяйте її зранку і не смикайте через дрібниці, не докоряйте за помилки, навіть якщо «вчора попередили».

2. Не підганяйте! Уміння розрахувати час - ваше завдання, і якщо вам це погано вдаєть­ся, то провини дитини в цьому немає.

3. Не відправляйте дитину до школи голо­дну. До шкільного сніданку їй доведеться ба­гато працювати. Переконайтеся, що дитина попила досить води.

4. Прощаючись, не кажіть: «Не балуйся», «Веди себе добре», «Щоб сьогодні не було поганих оцінок» і т. п. Побажайте удачі, гарно­го дня, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів. У дитини попереду важкий день.

5. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отри­мав?». Зустрічайте дитину після школи спокій­но, не звалюйте на неї тисячу запитань, дайте розслабитися (згадайте, як ви самі відчуваєте себе після важкого робочого дня, багатогодинного спілкування з людьми). Якщо ж дитина занадто збуджена, жадає поділитися з вами чи­мось, не відмахуйтеся, не відкладайте «на по­тім», вислухайте, це не займе багато часу.

6. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь. Нехай вона заспоко­їться, тоді і розповість все сама. Найкраще тут використовувати «активне слухання».

7. Вислухавши зауваження вчителя, не поспі­шайте влаштовувати прочухана і постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. Пам'ятайте, що лайка і покарання нічо­му не навчать дитину. Краще обговорити з нею те, що сталося, і спонукати її поміркувати, як можна виправити ситуацію.

8. Після школи не квапте сідати за уроки, не­обхідно 2-3 години відпочинку (а в першому класі добре б години півтори поспати) для від­новлення сил. Кращий час для виконання до­машнього завдання - з 15.00 до 17.00. Заняття вечорами марні, дитині вже складно що-небудь запам'ятати або засвоїти. Завтра доведеться все починати спочатку.

9. Не змушуйте робити всі уроки відразу, після 15-20 хв. занять необхідні 10 - 15 хв. «пере­рви». Під час таких перерв важливо, щоб дити­на встала і порухалася.

10. Під час виконання уроків не сидіть у дити­ни «над душею», дайте можливість попрацюва­ти самій, але вже якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка («у тебе все вийде», «ось молодець», «давай розберемося разом», «я тобі допоможу»), по­хвала (навіть якщо поки не дуже виходить) необхідні. Не акцентуйте увагу на оцінках.

11. У спілкуванні з дитиною намагайтеся уни­кати умов: «Якщо ти не зробиш це, то тоді...» або «Якщо ти зробиш, то...». Краще викорис­товуйте інше формулювання: «Коли ти зробиш уроки, тоді можна буде...»

Таке формулювання демонструє дитині пев­ну послідовність подій. Коли відбудеться подія «У», тоді відбудеться подія «X». Наприклад: «Коли ти пообідаєш, тоді зможеш з'їсти де­серт», «Коли ти помиєшся і ляжеш в ліжечко, я зможу тобі почитати».

12. І звичайно, наше улюблене королівське правило: знайдіть протягом дня хоча б півгоди­ни, коли ви будете належати тільки дитині, не відволікаючись на домашні турботи, комп'ютер, телефон, телевізор і спілкування з іншими чле­нами сім'ї. У цей момент найважливіше - дитячі справи, турботи, радості й невдачі. Робіть у цей час із дитиною саме те, що цікаво їй.

13. Будьте уважні до скарг дитини на голо­вний біль, втому, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, труднощів у навчан­ні.

14. Врахуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо «Ти вже великий» 7-8-річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве погладжування. Все це за­спокоює їх, допомагає зняти напругу, що нако­пичилася за день, і спокійно заснути. Намагай­теся не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунків, не обговорювати за­втрашню контрольну тощо.

15. Вибирайте єдину тактику спілкування всіх дорослих в сім'ї з дитиною, свої розбіжності щодо педагогічної тактики вирішуйте без дити­ни. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учите­лем, лікарем, психологом.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Про найпоширеніші помилки господарів та правила зберігання овочу

Хоч би картопля не зігнила

Сезон копання картоплі стартував. Цього року господарі бідкаються, що чимало бульби гниє. Усе, ка­жуть люди, через рясні дощі.

Що ж робити, аби якіс­ний врожай добре зберігся?

Чому ж гниє кар­топля?

– Перша причина – це фі­тофтороз, розвитку якого дуже посприяла погода – рясні зливові дощі та висока температура повітря. Це спричинило й так звану задуху картоплі, яка також призводить до загнивання. Го­сподарям варто було подекуди розпушувати грунт у міжряддях і підгортати рослини, що сприяло б кращому провітрюванню землі іі випаровуванню зайвої вологи.

Окрім того, часто люди виро­щують бараболю на тому самому місці. І це – велика помил­ка. Бо в грунті накопичується ін­фекція. Тому слід дотримуватися сівозміни й дбати, щоб були кра­щі попередники: озимі зернові, бобові, кукурудза. Тобто ті рос­лини, які не мають спільних із картоплею хвороб...

До речі, уражені фітофторозом бульби картоплі в жодному ра­зі не можна закладати на збері­гання. Навіть одна з них у наси­пі може стати джерелом інфіку­вання решти.

Слід дотри­муватися деяких правил під час збору вро­жаю?

– Робити це варто в суху пого­ду. Бульби, призначені для зимо­вого зберігання, починають зби­рати, коли картоплиння всихає, а на них утворюється щільний епі­дермальний шар.

Насіннєвий матеріал перед пе­ревезенням у сховище протягом 10 — 15 діб треба добре підсу­шити – до слабкого позеленін­ня. Це зменшує ураження хворо­бами під час зберігання та підви­щує врожайність у майбутньому.

А для бульб, які призначені для споживання, важливий так зва­ний підготовчий період, впро­довж якого відбувається заруб­цювання незначних механічних ушкоджень. У цей час картопля повинна підсушитись. Такий пе­ріод для різних сортів триває 7 — 14 днів.

 Які ж вимоги до облашту­вання підвалів, льохів?

За два тижні там слід про­вести дезінфекцію та дератиза­цію. Стіни і стелю обробляють вапном, підлогу – зазвичай лу­гом. Для мокрої дезінфекції ви­користовують гашене вапно (для продукції продовольчого призначення) з розрахунку 2 — 2,5 кг на 10 л води з додаванням мідного купоросу – 200 г на 10 л води, хлорне вапно (для про­дукції насіннєвого призначен­ня) з розрахунку 400 г на 10 л води.

Також слід знати, що зберіган­ня картоплі обов'язково потребує відповідної температури (+2 – +5), відносної вологості повітря (в межах 85 – 95%), а ще – об­лаштування вентиляції. Остання дає змогу забезпечувати достат­ню кількість кисню для газообмі­ну та підтримувати температуру в насипі на належному рівні.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Експрес».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

ВІДМІННА ЗАМІНА ЛІКАМ З АПТЕКИ!

ОЛІЯ ПОДОРОЖНИКА

 

З незапам'ятних часів подо­рожник застосовували для лі­кування найрізноманітніших хвороб. Ця рослина має раноза­гоювальні, відхаркувальні, про­тизапальні, протисклеротичні, спазмолітичні та багато інших властивостей.

І в листі, і в насінні подорожника міститься велика кількість вітамінів, мікроелементів і дубильних речовин. Особливо багато в них вітаміну С і А.

Лікувальні властивості. Ця цілюща рослина має антисептичну, проти­мікробну дії. Прискорює регенера­цію тканин. Сприяє згортанню крові, ефективна при ранах, порізах. Зні­має запальні процеси. Лікує гастри­ти, виразки шлунка та інші проблеми травної системи. Володіє спазмолі­тичними властивостями. Має легкий послаблювальний ефект. Лікує стома­тит, пародонтоз та інші захворюван­ня порожнини рота. При закапуванні в ніс швидко усуває нежить, сухість носоглотки. Ефективно усуває дерма­тити, екземи, загоює опіки. Допомагає при бронхітах, кашлі. Знімає суглобові болі. З косметичною метою олію лис­тя подорожника або насіння застосо­вують для лікування вугрового висипу, розгладження зморщок, живлення шкіри. Прекрасно діє і при випаданні волосся. Олія ця абсолютно безпечна, тому її можна застосовувати зовніш­ньо і всередину.

ЯК ЗРОБИТИ ОЛІЮ ПОДОРОЖНИКА           

Щоб приготувати цілющий продукт, вам знадобляться 1 літр нерафінованої олії (соняшникової, кукурудзя­ної, виноградної або будь-якої іншої), скляна банка з кришкою, що герме­тично закручується, і приблизно 500 -700 г листя або насіння подорожника (можна того й іншого). Насіння треба трохи просушити і стовкти. Листя про­мити і теж просушити від води, роз­клавши на серветці. Потім листочки подрібнити, скласти (якщо є насіння, то разом з ним) у скляну чисту по­судину і залити олією. Посудину слід потримати на водяній бані півгодини, потім перелити все в банку, закрити кришкою і настоювати два тижні в про­холодному темному місці, періодично збовтуючи. Після закінчення терміну олію проціджують, і вона готова до за­стосування.

Для лікування юнацьких висипів, ран, які особливо довго не гояться, можна приготувати олію подорожника по-селянськи. Також годиться вона і для лікування всіх згаданих проблем.

Простий сільський рецепт: свіже листя обмити і висушити в бавовняно­му рушнику, скласти в пляшку, бажано із широкою шийкою, і залити рослин­ною олією (оливковою, лляною, со­няшниковою). Постарайтесь укласти в пляшку якнайбільше листя. Тару ретельно закупорити, щоб усередину не потрапляло повітря. Настоювати 10 діб.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Поради молодим батькам: перший раз у дитячий садок

                                 ЯК АДАПТУВАТИСЯ БЕЗБОЛІСНО

Вам нарешті дали місце в дитячому садку. Ви робите або вже зробили медкарту, і вам стає дедалі більш лячно. А раптом дитині в садочку буде погано? Раптом син чи донька не подру­житься з іншими дітками? А що, якщо малюк рюмсатиме вранці або й узагалі садок зненави­дить? Як пом'якшити адаптацію до дитсадка і полегшити цей непростий період і дітям, і бать­кам? 

СПОЧАТКУ ПРО ТЕ ЩО НЕ ТРЕБА РОБИТИ

Не треба заздалегідь привчати дитину до самостій­ності! Не потрібно тягнути паросток угору, щоб ріс швидше. Діти найкраще розвиваються в атмосфері любові й тепла Тому насичуйте дитину своєю любов'ю, везіть на канікули, якщо це заплановано. Грайтеся з нею, гуляйте, малюйте, ліпіть. Нехай малюк до виходу в садок буде задоволеним життям, безтурботним і впевненим у вашій любові та в стабільності життя!

 А ТЕПЕР ПРО ТЕ, ЩО РОБИТИ ПОТРІБНО

1. Ходити з дитиною біля дитячого садка. Щоб мале­чі захотілося туди - на ті дитячі майданчики, гратися з тими дітками. Цей прийом добре спрацьовує з активни­ми малюками, які люблять дитячі майданчики і дитячі компанії.

2. Попросіть дозволу у завідувачки дошкільного закла­ду погуляти з дитиною територією садочка. Краще, коли там порожньо, не під час загальної дитячої прогулянки, щоб не довелося пояснювати карапузу, чому не можна до дітей (а до дітей не можна).

3. Попросіть дозволу подивитися групу (можуть не до­зволити).

4. Познайомтеся з вихователькою. Відпустка у вихо­вательок два місяці, і ви встигнете познайомитися з нею або, у червні, або у другій половині серпня. Можна до­мовитися з вихователькою, щоб вона вручила малюкові начебто від себе сюрприз, заздалегідь приготовлений вами. Нехай дитині вона сподобається!

5. Якщо ваша дитина дивиться мультфільми, можна ненароком вмикати їй мультики, де дітки і звірята ходять у садочок - про пінгвіна Поло, про свинку Пеппу.

6. Читайте книжки, де герої ходять у садок, щоб ди­тина сприйняла дошкільний заклад як норму дитячого життя, це їй допоможе (навіть якщо ви самі не вважаєте його нормою і вихід у садок вимушений).

7. Поясніть різницю між хлопчиками і дівчатками, якщо ще не пояснили, щоб у дитини не було шоку в спільному туалеті.

8. Потихеньку вчіть малюка одягатися самотужки. Не змушуйте, щоб не викликати відторгнення, а радійте кожному застебнутому самостійно ґудзику і кожному са­мостійно взутому черевичку. Позитивне підкріплення -найефективніший метод.

9. Купуючи одяг, вибирайте те, що дитина може одяг­ти сама! Штанці на резинці кращі, ніж джинси. Футболки кращі, ніж сорочки з дрібними ґудзичками. Ґудзики засті­бати корисно, звичайно, але ніхто в садку не чекатиме, поки малюк упорається з ними, його почнуть квапити, а дитина буде нервувати. Плаття для дівчаток беріть без ґудзиків і кнопок на спині. Взуття краще на липучках, а не на застібках, зимове - без шнурівок.

10. Важливо, щоб малюк сам міг сходити в туалет - сісти на унітаз так, щоб не намочити одяг, і надіти все потім у правильному порядку - спочатку трусики, потім штанці.

ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ БАТЬКАМ

1. До того, що на печатках доведеться приділяти ди­тині підвищену увагу вдома. Найкраще для успішної адаптації до садка - це батьківські любов і увага перед відходом і відразу після садочка.

2. Істерики після дитсадка - це нормально! Не треба їх обривати і забороняти. Дитині необхідно випустити стрес.

3. На жаль, діти в перший рік дитячого садка можуть багато хворіти. Готуйтеся до цього морально. І завчасно продумайте, хто сидітиме з малечею і як ви домовляти­метеся з роботодавцем.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька