Година-застереження: «Міфи та реальність про СНІД»

Скільки про ВІЛ/СНІД не писали і не говорили, чомусь кожен із нас вважає, що ця хвороба існує деінде, тільки не поруч з нами – не в моєму місті чи селі, не в моїй області, не в моїй країні.

Проте статистика річ уперта. Вона свідчить про те, що Укра­їна вже багато років лідирує за кількістю інфікованих ВІЛ/СНІД. а нині опинилася в трійці країн з найшвидшим розповсюдженням ЦІЄЇ хвороби.

У 1987 р. ВІЛ/ СНІД потрапив і до України. Можливо, він і рані­ше перебував на теренах нашої держави, але саме в цьому році його зареєстрували офіційно. Цього ж року 1 грудня оголосили днем бо­ротьби зі СНІДом.

Тому сьогодні необхідно вирішити дві важливі проблеми:

- Як протистояти поширенню вірусу імунодефіциту людини?

- Як ставитися до людей, інфікованих ВІЛ?

Бібліотека намагається також прикласти зусилля для вирішення цієї важливої проблеми. Тому, спільно з Всеукраїнською благодійною організацією «АСЕТ» для учнів 8-Б класу ЗОШ №14(кл.кер. Полюк Л.В.) 27 листопада 2013 року, була проведена година-застереження: «Міфи та реальність про СНІД». Підлітки дуже уважно прослухали весь матеріал спеціаліста організації Шайноги Дар’ї, задавали багато питань та відповідали на вікторину бібліотекаря по даній темі. А також під час заходу проходило бурхливо обговорення різних питань стосовно цієї глобальної хвороби, висвітлювалось питання як протистояти поширенню вірусу.

Єдиним реальним способом профілактики як самої ВІЛ-інфекції, так і негативних її наслідків є зміна поведінки на безпечну або менш небезпечну. Першочергова увага має приді­лятися освітній роботі, особливо з молоддю.

Сьогодні в засобах масової інформації переважають повідомлен­ня про статистику епідемії, найчастіше без будь-якого роз'яснення, що наганяє страх на населення.

Ставлення суспільства до людей, інфікованих ВІЛ, визначає успіх чи невдачу боротьби проти інфекції на національному рів­ні. Чим сильніше прагнемо ізолювати ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, тим сильніше вони будуть намагатися приховати свою хво­робу. А це додатково збільшує ризик її розповсюдження, що й спо­стерігається зараз в Україні, і не тільки в ній.

Потрібно пам'ятати, що в першу чергу всі ми люди і маємо залишатися людьми.

Завідуюча бібліотекою-філією №13                                   Г. Недвецька

«Лунає величне наше слово»

9 листопада у день Преподобного Нестора-Літописця ми відзначаємо День української писемності та мови. Нестор-Літописць стояв біля витоків української писемності.

Це свято вшановує вся наша держава. Бо мова – життя духовного основа. Суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і наступ­ним поколінням.

Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку – прислухаючись до слів матері, рідних, згодом – вимовляючи звуки, склади, слова. Протягом життя – змал­ку і до останнього подиху – людину супрово­джує мова.

Українська мова милозвучна й співуча. Недарма її називають солов’їною.

Так, 6 листопада 2013 року, до Дня української писемності та мови працівники бібліотеки-філії №13 разом з учнями  7-Б ЗОШ №14(кл.кер. – Моцна Ірина Володимирівна) провели мовознавчу годину: «Лунає величне наше слово» та вікторину: «У ріднім слові – цілий світ». Присутні  з увагою переглядали слайди, прослуховували весь матеріал, який підготували для них працівники. Яскраве оформлення  книжкової виставки: «Мова моя барвінкова, диво калинове» додало учасникам гарного настрою. Протягом заходу звучали цікаві факти про історію розвитку української писемності та мови, українські пісні, вірші, байки. Діти з задоволенням співали відомі пісні.

Ми любимо свою мову та пишаємось нею!

Завідуюча бібліотекою-філією №13                 Недвецька Г.С.