Цікава інформація про нарахування пенсії

Коли записи в трудовій потребують додаткової перевірки

Працівники Пенсійного фонду, перевіряючи трудову книжку, керуються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок праців­ників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту на­селення України від 29.07.1993 №110.

Тож за яких обставин фахівці Фонду можуть додатково перевіряти достовірність записів, зроблених у трудовій книжці?

І. Якщо в трудовій книжці неправильно написано ваші ім'я, прізвище або дату народження. Іноді в пенсіонерів, котрі ма­ють ID-картку, у якій інформацію зазначено лише українською мовою (на відміну від паперового пас­порта, де персональні дані написано і українською, і російською мовами), можуть виникнути певні про­блеми, пов'язані з невідповідністю паспортних осо­бових даних із записом у трудовій книжці. Адже тру­дові книжки здебільшого видавали ще за Радянсько­го Союзу й виписували російською мовою. За таких обставин у Фонді вас можуть попросити довести, що ця трудова книжка ваша. Зазвичай для цього достат­ньо довідки, що підтверджувала б хоча б один період роботи, за­писаний у трудовій книжці.

2 Записи в трудовій книжці зроблено не за встановленим порядком. Наприклад, є виправлення, не оформлене належним чином: у графі «під­става внесення запису» не зазначено дату і номер наказу чи іншого розпорядчого доку­мента або ж є виправлення, не завірене на­лежним чином. За таких обставин потрібен додатковий документ, який підтверджував би факт вашої роботи на цьому підприєм­стві протягом зазначеного в трудовій книжці періоду. Зазвичай це витяг із наказу про при­значення на роботу чи звільнення з неї.

 З  Дати записано римськими цифрами. Така обставина також може бути приво­дом для додаткової перевірки. За­писи мають датуватися лише араб­ськими цифрами (так зазначено в пункті 2.4 Інструкції). У такому разі працівники Фонду мають зверну­тися на підприємство й подати за­пит на отримання наказу, за яким людину призначали чи звільняли з роботи. Якщо наказ не зберігся, фахівці попросять надати їм копії відомостей про нараховану заро­бітну плату.

4  Виправлення в нумерації записів.

Якщо вони є, дивляться, ко­ли було зроблено виправлен­ня, печаткою якої організаціїїх завірено й на підставі яких до­кументів. Якщо такої інформа­ції немає, правдивість записів також перевірятимуть.

5 Якщо між датою звільнення і датою наказу про звільнення великий проміжок часу. Таке може статися, якщо люди­на працювала в спеціальних умовах, на­приклад у районах Крайньої Півночі, і брала відпустку з подальшим звільнен­ням. Тоді справді може скластися ситуа­ція, коли наказ про звільнення датовано ранішим числом, аніж саме звільнення, бо додається період перебування у від­пустці. Однак це стане зрозуміло тоді, коли фахівці отримають витяг із нака­зу про звільнення.

6 Якщо на записі про звільнення немає печатки або її відбиток нечіткий. Також уточнювальні довідки з місця роботи потрібні, якщо печатка на записі про прийняття на роботу не збігається з печаткою на записі про звільнення й водночас немає запису про реор­ганізацію підприємства, що пояснював би такі відмінності. Крім того, фахівці Фонду обов'язково перевірятимуть пері­оди роботи до 1992 року, зокрема, чи завіре­но їх печаткою з гербом чи іншими реквізитами України (а не Україн­ської РСР чи СРСР).

7  Якщо записи в трудовій книжці виправлено маркером або заклеєно па­пером. Таких виправлень не перед­бачено в Інструкції, тому їх наявність, найімовірніше, також стане приво­дом для додаткової перевірки.

               Якщо фахівці Пенсійного фонду повідомили,що записи у вашій трудовій книжці потребують додаткової перевірки, не варто панікувати. Пенсійники самі роблять запити в установи чи організації, у яких ви працювали, і чекають відповіді на них. Однак, якщо ви можете отримати потрібну довідку швидше, зробіть це. Так ви пришвидшите процедуру призначення вашої пенсії.

У будь-якому разі, періоди страхового стажу, крім трудової книжки, підтверджують витягами з наказів про призначення на роботу, довідками про заробітну плату. А якщо підприємство ліквідовано і немає його правонаступника, то довідками з архіву, куди підприємство зобов’язане передати документацію.  

 

При підготовці статті був використаний матеріал з джерела «Пенсійний кур’єр» рубрика «Пенсійний гід»

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька

 

 

Слушні поради

У грудні приманюють птахів у сад

 Узимку потрібно захистити сад від морозів і гризунів: молоді дерев­ця обв'язати сіткою, щільною тка­ниною або плівкою, поряд поклас­ти гілочки полину для відлякуван­ня мишей.

Слід утрамбувати сніг навколо стов­бурів, щоб зруйнувати нори гризу­нів. Також це збагатить землю воло­гою. Якомога більше снігу нагортають у пристовбурові круги смородини, ма­лини, аґрусу й на грядки суниці.

Треба принадити в сад птахів, щоб ті знищили шкідників. Для цього роз­вішують годівниці. З дерев зривають висохлі плоди. Вони можуть бути за­ражені грибком чи шкідниками. Слід повторно побілити стовбури, якщо дощі змили вапно. Це захистить від морозу і сонячних опіків.

У грудні обрізають смородину, аґрус і малину, якщо цього не зробили ра­ніше. А також дерева з високою зи­мостійкістю – яблуню, сливу, виш­ню та грушу. Зрізи змащують олійною фарбою. Садовий вар бажано взимку не застосовувати. Найкраще гілля об­різати в дні Плоду і Цвіту. Можна за­готовити живці для щеплення.

Подбайте про врожай. Коренепло­ди й картоплю найкраще зберігати за температури +2...3°С та відносної вологості повітря 80-85%. Перевір­те термін придатності насіння, що ли­шилося з минулого сезону. Придбайте посівний матеріал нових сортів.

Укрийте троянди, деревовидні піво­нії й гортензії. Перевірте закладе­ні на зберігання бульби жоржин, гла­діолусів, бегоній. Зрубувати ялин­ки та обрізати гілки для новорічних і різдвяних прикрас краще у дні Цвіту. Тоді даватимуть гарний аромат і довго зберігатимуться.

 

При підготовці статті був використаний матеріал з джерела «Газета по-українськи».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька

 

Цікаві секрети

Чому не можна задувати свічку

Якщо восени вам мало світла та тепла, варто запалити промінчик світла в оселі. Проте вам здається, що запах ароматичних свічок вивітрю­ється, щойно погасите полум 'я? 

Кілька секре­тів, щоб насолоджуватися їх ароматом довго.

ü Обріжте гніт. Це треба робити перед кожним використанням – видаляти згорілий край. Так уникнете тління ґнотика, яке зазвичай і дає не­приємний запах, коли задуваєте свічку.

ü Занадто довгий гніт – це ще й основна при­чина плям кіптяви на свічнику. Його вкорочен­ня допоможе утримати полум'я під контролем,

ü Свічки не можна задувати, бо наступного разу до аромату приєднається запах тліючого ґнота. Можна накрити кришечкою, і полум'я са­ме згасне за кілька секунд без доступу кисню.

ü Якщо використовуєте ароматичну свічку під час сімейної вечері, переконайтеся, що вона не заглушить запах їжі.

ü Чи достатньо у вас свічок, щоб аромат міг заповнити кімнату? У великій вітальні може зна­добитися 3–4 для створення стійкого запаху.

ü Завжди запалюйте свічку не менш ніж на годину, щоб парафін або віск підтанув, а для випаровування запаху олій було достатньо часу.

ü Запахи здатні створити потрібний настрій в оселі. «Утеплити» холодне приміщення мож­на завдяки ароматам кави, шоколаду, кориці та інших прянощів. Це можуть бути як ароматичні свічки, олії, так і продукти.

 

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Порадниця».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька

 

 

Смачні поради

ВАША ДУХМЯНА КАВА ГОТОВА!

Найкращий порятунок від осін­ньої нудьги – філіжанка аромат­ної зігріваючої кави. Але щоб готувати збадьорливий напій за всіма правилами, для нього потрібна хороша турка. Люди століттями відточували май­стерність приготування цього напою саме в ній. У чому ж її відмінність?

ЩО ВУЖЧА ШИЙКА, ТО КРАЩЕ

Найважливіше – це форма. Тур­ка повинна бути схожа на глечик. Саме завдяки конічній формі, коли наливаєте каву в чашку, гуща зали­шається в турці. Вузьке горлечко є обов'язковою умовою, воно повин­но бути меншим за дно вдвічі. Пінка, що підніматиметься, накопичуєть­ся в ньому і виконує функцію кірки – завдяки цьому кава насичується яскравим, неповторним ароматом. Широка основа рівномірно нагріває воду, яка поступово вбирає в себе смак мелених зерен. І що товще дно, то рівномірніше прогрівання. Щоб акуратно налити каву в чаш­ку, не пошкодивши пінку, потрібна воронка – невеликий носик. Для однієї порції 200 мл об'єму турки достатньо.

Ручка у турки повинна бути дов­гою, розташованою під кутом. За таку зручно триматися, не від­чуваючи жару, що йде від плити. З матеріалів – краще дерев'яна, оскільки металева швидко нагрі­вається.

МІДНА ТУРКА-КЛАСИКА

Багато хто з кавоманів ствер­джують, що найкраща турка для кави – мідна. Посуд з міді підхо­дить для приготування на газових і електричних плитах, а також для варіння на піску. У чому її перева­га? Мідь рівномірно нагрівається по всій площі виробу, що важливо для приготування напою. Відомо, що каву кип'ятити не можна, якщо ж посудина нерівномірно нагріта, то на дні напій уже кипить, а на по­верхні тільки починає утворюва­тися пінка, що недобре для смаку.

Глина – хороший матеріал для кавового посуду. Але її недолік – крихкість (особливо якщо мити відразу після приготування). Плюс вона вбирає запахи, тож готувати в ній доведеться каву одного сор­ту (близько 120-240 грн).

Нержавійка була б непоганим варіантом, але вони не випуска­ються в класичному вигляді – з широким дном і вузькою шийкою. Смак напою в таких турках вихо­дить неоригінальним.

ВАРИМО ЗА ПРАВИЛАМИ

За класичним рецептом для приготування 100 мл кави в тур­ці знадобиться 1 столова ложка з гіркою меленої кави (але ви мо­жете скорегувати пропорції, щоб отримати більш чи менш міцний і насичений напій). Насипте каву в підігріту турку та залийте полови­ною гарячої води (не окропу). До­чекайтеся виходу повітря з кави. Долийте воду, що залишилася, але не більше, ніж до місця звуження турки. Нагрійте ємність на мало­му вогні. Приблизно через хвили­ну розмішайте каву. Слідкуйте за туркою: щойно піна почне підніма­тися, зніміть з вогню (деякі знавці рекомендують довести до спіню­вання тричі, прибираючи і підно­сячи турку до вогню). Перелийте каву в підігріту чашку. Зачекайте дві хвилини, щоб кава настоялася – гуща опуститься на дно, а про­цес насичення напою смаком і ароматом завершиться.

Не варто нехтувати якістю во­ди, в якій вариться кава. Адже це один із двох інгредієнтів напою. Головне – жодної води з-під кра­на. Хлор вб'є весь смак, що не додасть вашій каві вишуканості. Використовуйте бутильовану або очищену.

«Карамельна» по-львівськи

КАВА З КАРАМЕЛЬНИМ ЦУКРОМ ЩЕ БІЛЬШ АРОМАТНА.

Злегка нагріти турку.

Всипати в неї чайну ложку (або на ваш смак) цукру.

Тримати цукор до потемніння на слабкому вогні.

Влити 100 мл гарячої води і закип'ятити суміш.

Додати по столовій ложці меленої кави і холодної води.

Довести до утворення пінки на слабкому вогні.

Зняти турку, почекати 2-3 хв: і вилити в прогріту чашку.