ПЕНСІЯ У 2020 РОЦІ

ХТО І ЯК ЗМОЖЕ ПІТИ НА ЗАСЛУЖЕНИЙ ВІДПОЧИНОК

В Україні пенсійний вік для жінок за­раз визначається залежно від дати їх народження. Українське законодавство передбачає, що підрахунок пенсійних виплат проводять з урахуванням трьох чинників: розмір середньої зарплати по країні, розмір індивідуальних внесків до Пенсійного фонду із зарплати і розмір страхового стажу. В Україні пенсійний вік для жінок визначається залежно від дати їх народження. У 60 років жінки зможуть вийти на пенсію в 2021 році.

Право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку.

– Пільговий стаж. Він зараховується тим, хто працював на підприємствах протягом повного робочого дня і сти­кався зі шкідливими й небезпечними умовами праці.

– Страховий стаж. Такий вид ста­жу є певним відрізком часу, про­тягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який що­місяця сплачувалися внести у сумі не менше за мінімальний страховий вне­сок.

– Спецстаж. Спеціальний стаж – су­марна тривалість певної трудової ді­яльності на відповідних видах робіт, що дає право на довгострокове призначен­ня трудової пенсії.

– Загальний стаж. Його підраховують відповідно до записів у трудовій книжці.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька

ПОРАДА ЛІКАРЯ

ЯК ЗМІЦНИТИ ІМУНІТЕТ

Медики переконують, що міцний імунітет може захистити від багатьох вірусів. Навіть якщо ви захворієте, то недуга має пройти швидше та легше. Які ж способи зміц­нення імунітету справ­ді працюють.

 Нормальний сон, фізич­на активність, раціональне та збалансоване харчування – це ті прості, але дієві речі, якими людина може допомогти власній імунній системі.

На жаль, практика свідчить, що дотримува­тись таких правил значно важче, ніж просто при­йняти чарівну пігулку. Щоб захисні сили організму працювали на повну потужність, ваш раціон має бути збалансованим. Тобто ключовими тут є не конкретні продукти у щоденному меню, а сама культура харчування.

По-перше, ніколи не пропус­кайте основних прийомів їжі: сніданок, обід і вечеря мають бути завжди, а перекуси на ходу мусять відійти в минуле.

По-друге, не відмовляйтесь від сезонних і місцевих про­дуктів.

По-третє, сміливо ско­рочуйте вживання цукру, солі, алкоголю та споживайте лише потрібну кількість калорій. Пів­годинна прогулянка допоможе не лише підви­щити імунітет, а й покращити роботу мозку, сер­цево-судинної системи. Не забувайте про свіже повітря вдома і на роботі: регулярно провітрюйте приміщення – радять лікарі.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька

Допомога при виборі професії

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВИЗНАЧИТИСЯ З ВИБОРОМ ПРОФЕСІЇ

Природним є бажання батьків допомог­ти дитині з вибором. Питання тільки в тому, як це зробити.

1. Виховуйте в дитині самостійність. На жаль, займатися цим за рік-два до випускного запіз­но, самостійність дитині треба надавати з на­родження, але краще почати хоча б із 10 років. Голосне правило в профорієнтації просте: ди­тина повинна вибрати професію сама. Тільки сама людина знає, що їй потрібно. І тільки так дитина не буде звинувачувати батьків, якщо щось піде не так, або думати, що упустила свій шанс.

2. Покажіть професії зсередини. У дорослих велике коло знайомих у різних фахах. Попро­сіть своїх друзів розповісти дитині, чим і як вони займаються на роботі. Важливо почути про звичайні повсякденні справи. Наприклад, про те, як доводиться писати листи, як працюють із кресленнями в реальних умовах, як вранці потрібно приходити рівно на восьму, як запо­внювати звіти і пити чай із бухгалтерією. На багатьох підприємствах проводять дні відкри­тих дверей. Про багато професій у нас туман­не уявлення. Краще познайомитися з роботою ближче, ніж витратити кілька років і зіткнутися з конфліктом очікування і реальності. Ще важ­ливо, щоб здоров'я відповідало умовам праці. Зрозуміти, вийде в дитини чи ні, можна тільки в бойових умовах або хоча б під час відвертої розмови із представником професії.

3. Знайдіть варіанти навчання в інших містах і країнах.

Найчастіше ми навіть не підозрюємо, де і ким можна працювати, поняття не маємо, які спеці­альності є у вишах навіть у сусідніх містах, не кажучи про університети на іншому кінці країни. І зовсім даремно. Звичайно, переїзд дитини в інше місто – це не розважальна прогулянка в парк, підтримувати на відстані складніше. Але це того варте, якщо мова йде про професій: все життя.

4. Забудьте про тести на профорієнтацію. Особливо про ті, які розкидані в Інтернеті. Вони засновані на банальних питаннях і не враховують величезної кількості професій. Вибір майбутнього на основі усередненого тестування – метод, коли взагалі не відомо, чим зайнятися.

5. Не плутайте улюблений урок у школі і професію! Стандартна логіка: добре дається математика – йди вчитися на програміста, добі дається література – на філолога, нічого не подобається – тоді давай на менеджера. Знання потрібно підганяти під мету, а не вибирати роботу, виходячи зі знань.

Вибирати треба професію, з якою дитина буде заробляти гроші, а не улюблений предмет. Може, дитині подобається вчитель, зручний кабінет і красиві матеріали, а у професії нічого такого не буде.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька