Ранкова зарядка та наші діти.

Як привчити дитину робити ранкову зарядку

Ми дуже хочемо, щоб наші діти з дитинства привчалися до ранкової зарядки. Як заохотити дитину?

Ранкова зарядка – обов'яз­кове заняття успішних людей. Воно й не дивно. Крім того, що зміцнює здоров'я, вона дисцип­лінує – треба робити її щоран­ку, виховує витримку – вчить дотримуватися режиму дня, регламенту. Якщо з дитинства закласти правильні звички, вони згодом стануть нормою.

Залишається "дрібниця" – як по­яснити дитині, що зарядка – це доб­ре і робити її потрібно щодня.

Є КІЛЬКА ПРАВИЛ:

1. Зарядку потрібно робити під на­родження. Руханка, яку ви робите з малюком (розводите ніжки і ручки в різні боки), має стати постійним за­няттям. Уже в цей час закладається потрібний нам рефлекс.

2. Уже трохи старшій дитині вранці запропонуйте пострибати, як зайчик чи коник. Помахати сонечку і полі­тати по кімнаті, як метелик.

3. Під час зарядки вмикайте за­пальну музику, під яку хочеться ак­тивно рухатися.

4. Самі робіть зарядку з ентузіаз­мом і весело. Від вас залежатиме, як дитина буде сприймати активність уранці. Якщо вам це даватиме втіху, то тішитиметься й дитина.

5. Вправи не мають бути нудни­ми й одноманітними. Наприклад, потрібно політати, як пташка, про­повзти як мишка, пройтися по кім­наті, як собачка.

6. Діти дуже люблять наслідувати. Тому варто повторювати, що улюбле­ний персонаж тому такий хороший, що робить щодня зарядку.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАРЯДКИ В РІЗНОМУ ВІЦІ

• У 2 – 4 роки діти люблять фа­ти. Тому треба фантазувати. Мишки вийшли надвір погуляти, а тут з'явив­ся кіт, мишки злякалися і втекли да­леко-далеко. Повернулися, сіли, ляг­ли, попереверталися на радощах, що нікого немає, і пішли бавитися улюб­леними іграшками.

• У 5 – 6 років з'являється бажан­ня конкурувати. Тому можна пропо­нувати малюкові на швидкість при­сідати, бігати, робити інші вправи. Підбивати його, щоб він швидше все робив, а ні – то не дістанеться йому улюблена цукерка.

Треба пам'ятати, що наслідува­ти і копіювати будуть саме вас. Тому будьте прикладом для своїх дітей – самі займайтеся спортом і робіть за­рядку вранці.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Факт».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Щоб дітвора полюбила книжки

Як прищепити дитині цікавість до читання?

Перш ніж навчити дитину читати, ви повинні зрозуміти її освітні особливості. Визначте, лінується ваша дитина читати чи ні. Це легше зробити, якщо ви постійно настав­ляєте дитину на читання.

Ось деякі ефективні способи, які до­поможуть привчити дитину до читання.

1. Читайте дитині перед сном. Вона може навчитись читати ще до першого класу школи. Дослідження показують, що регулярне читання в період станов­лення дитини закладає основу й забез­печує надійну платформу для майбутніх успіхів. Щодня приділяйте якийсь час для читання дитині перед сном.

2. Час від часу читайте дитині вго­лос. Читання вголос перетворює ди­тину на кращого читача. Таке читання стимулює комбіновану діяльність, під­вищуючи рівень ентузіазму дитини. Чи­тання базується на навчанні знання мо­ви у друкованій формі. Нехай ваша ди­тина розглядає книжки з ілюстраціями, фотографіями, розвиваючи таким чи­ном любов до читання.

3. Читайте з дитиною вітальні листів­ки. Відведіть дитину в магазин, де про­дають вітальні листівки, і читайте їй ві­тання. Попросіть її вибрати листівки з найкращими привітаннями. Також попросіть дитину вибрати листівку до певного свята, наприклад, до дня на­родження, Різдва тощо. Це має сподо­батись вашій дитині, допоможе їй на­вчитися читати.

4. Навчіть дитину писати листи та ве­сти щоденник. Написання листів і ве­дення щоденника – ефективні способи спілкування з іншими людьми. По­просіть дитину написати листа родичам і улюбленим знаменитостям. Допомо­жіть їй у цьому. Це поліпшить навички і читання, і письма дитини одночасно.

5. Бавтеся у словотвірні ігри та ігри, пов'язані з читанням. Наприклад, розв'язуйте кросворди, головоломки, складайте пазли.

6. Відвідуйте з дитиною бібліотеку. Не­хай дитина ознайомиться з широким спектром газет, книжок і журналів. Та­кож ознайомте її з інтернетом. Пошуки в інтернеті допомагають розвивати на­вички читання й дослідження, що до­поможе їй добре вчитися.

7. Працюйте з дитиною. Читайте з ва­шою дитиною якомога частіше. Це до­поможе їй на уроках мови й літератури. Ваша присутність разом з її зусиллями дасть більше результатів. Однак зробіть так, щоб дитина частину навчального часу проводила самостійно, бо залеж­ність від вашої присутності може ви­кликати в неї проблеми в майбутньому.

8. Будьте оптимістами. Якщо дити­на зіткнулася з проблемами при чи­танні, уникайте негативних комента­рів. Замість цього переконайте ліпи ну докладати більше зусиль. Крім того, не забудьте хвалити дитину за гарне на­вчання.

9. Дбайте про здоров'я дитини. Докла­діть усіх зусиль, щоб ваша дитина ма­ла час на відпочинок і повноцінно хар­чувалася. Це допоможе їй залишатися здоровою та швидко оволодівати знан­нями. Ваша дитина витрачає багато ро­зумової енергії на читання й письмо. Також вона повинна споживати здо­рову їжу для підтримки хорошого зору. Тому продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти, конче потрібні для розумо­вого розвитку.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Факт».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Травень дарує ліки

Коли ж варто збирати трави: на початку, як тільки виросли, у час цвітіння чи тоді, коли вже відцвітуть?

Наближається час масового збору лікарських трав. Кожна рослина має свій час збору. До того ж кожна частина рослини – листя, квіти, кора, корені, плоди – вимагає свого спеціального підготування, висушу­вання та зберігання.

Цілющі властивості накопичуються в рослині у певний період її розвитку, до того ж у різних частинах. Тому в кон­кретний час збирають саме ті частини, що містять найбільшу кількість ліку­вальних речовин.

БРУНЬКИ берези, тополі, сосни на­лежить збирати ранньою весною, в березні-квітні, коли вони вже набуб­нявіли, але ще не розпустились. Брунь­ки треба обривати руками, у сосни

– зрізати гострим ножем. Бруньки су­шать у прохолодному приміщенні, бо в теплі вони починають розпускатися.

КОРУ збирають ранньою весною, коли починається інтенсивний рух со­ку, але листя ще не розпустилось. У цей час кора добре відділяється від дереви­ни. Для цього вибирають молоді СПИ­ЛЯНІ стовбури і гілки, гострим ножем роблять кільцеві надрізи на відстані 25

– 50 см один від одного й з'єднують кількома повздовжніми надрізами. Ко­ру відділяють у формі жолобків.

ЛИСТЯ заготовляють під час доз­рівання пуп'янків квітів та цвітіння. Але тільки на нижніх гілках, щоб не пору­шити процес цвітіння і плодоношення. Варто збирати тільки добре розвинені, не уражені шкідниками і хворобами листки. Майте на увазі, що грубі хво­стики сповільнюють висихання, а самі мають мало біологічно активних речо­вин, тому їх варто вилучити.

КВІТИ І СУЦВІТТЯ збирають на по­чатку цвітіння, коли вони містять най­більше лікувальних речовин і наймен­ше осипаються. Збирати краще в кошик і не втрамбовувати.

ТРАВИ збирають на початку цвітін­ня. Ножем або секатором зрізають верхівки рослини заввишки 15 – 30 см, без грубих частин, що ростуть біля землі.

ПЛОДИ І НАСІННЯ заготовляють поступово. Дозрілі плоди і насіння ма­ють максимум лікарських властивос­тей, але перезрілі брати не варто. Осо­бливо у плодів, бо вони мнуться і швид­ко гниють.

КОРЕНІ викопують ранньою весною або в час відмирання надземної части­ни, їх очищають від землі, стебел, змер­твілих частин і промивають холодною водою. Грубі й довгі корені розрізають.

Найкращий дня збору лікарських рос­лин час – від 8 – 9 до 16–17 год. у су­ху сонячну погоду.

Не збирайте брудних і пошкоджених рослин. А також рослин на ділянках, які обробляли гербіцидами і отрутохіміката­ми, біля промислових об'єктів, вздовж ав­томобільних доріг і залізниць.

6 ПРАВИЛ ЗБИРАННЯ

1. Бруньки і кору збирайте на ви­рубках, не обривайте їх із живих де­рев і кущів.

2. Якщо збираєте листя, не оголюйте куща, залишайте листки.

3. Збираючи квіти, частину теж за­лишайте, щоб вони могли дати насін­ня. Це особливо важливо для одно- та дворічних рослин.

4. Корені викопуйте після того, як

дозріє й осиплеться насіння. Молоді ж рослини краще не викопуйте.

5. Не збирайте рослин у тому самому місці протягом двох років підряд. Це стосується насамперед звіробою, че­брецю. Зробіть перерву, щоб рослини відновились.

6. Траву стинайте, а не виривайте з корінням.

ПРАВИЛА СУШІННЯ

• Трави, листя, квіти треба сушити у приміщенні, що добре провітрюєть­ся, або на відкритому повітрі в тіні. До­брою є температура 30 – 35 градусів. Ду­хмяні трави (наприклад, чебрець) мають сохнути повільніше при температурі до 30 градусів.

• Корені можна сушити на сонці, а в погану погоду – в духовці.

• Ягоди малини, чорниці, ожини треба швидко сушити в духовці при тем­пературі 50 – 60 градусів.

• Не сушіть рослин у приміщенні, де зберігаються мінеральні добрива, отру­тохімікати, речовини з різким запахом.

• Трави розкладають на білому па­пері (не на газеті), картоні, фанері ша­ром до 1,5 см і час від часу перевертають і перемішують.

• Трави не варто пересушувати. Пра­вильно висушені рослини не втрачають зеленого кольору, запаху і смаку.

• Висушену сировину зберігають у полотняних торбинках або паперових коробках. Духмяні трави треба тримати в металевих або скляних посудинах, що щільно закриваються. Не забудьте при­клеїти етикетку з назвою рослини і ро­ком збору.

• Квіти, трави і листя можна зберіга­ти два роки, плоди – три, а корені і кору – до п'яти років.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Факт».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька