Година скорботи

                                    Над білим янголом скорботи 
                   

                                       

Ніде нехай такого більш не буде!
Хай день новий життя несе нове.
Вклонімось низько сонцю й хлібу, люди!
В достатку Україна хай живе! 

 
 Голодомор в Україні – не лише найбільша гуманітарна катастрофа в історії людства, а й незагоєна рана вітчизняної історії, ще одна «вічна» проблема. Це наш біль, наша скорбота, наша Голгофа… Це те, що знищує свідомість... Це страшно, це боляче до самих кісток. Але це те, про що потрібно пам’ятати і не уникати. Не можна ще раз такого допустити. Це те, що точить нашу країну зсередини, адже скільки під час голоду було винищено людей, які б мали стати батьками тих, хто боровся б за єдність, братерство і добробут України.

Тож сьогодні, запалюючи свічку, давайте подумаємо про них, тихенько помолимося за їхній спокій та світлу пам’ять. Головне не забувати їх – невинних жертв Сталінського терору, що так і не вижили.

Вони варті частинки серця істинного українця, а також пошани кожного, хто може назвати себе Людиною! 

22 листопада у бібліотеці-філії №13 відбулася година скорботи присвячена пам’яті жертв Голодомору. Працівники бібліотеки разом з учнями 11 класу ЗОШ №14 та вчителем історії Онистюк Наталією Олександрівною зібралися для того, щоб у запізнілій жалобі схилити голови в каятті перед світлою пам'яттю тих, хто загинув та вшанувати їх хвилиною мовчання. Вони згасли як зорі…

 Учні активно співпрацювали з бібліотекарями, спробували себе в ролі ведучих та перейнялися жахливою долею українського народу. Підлітки переглянули презентацію, відеозаписи тих страшних років, читали верші Юрія Клена, Антоніни Листопад, Павла Тичини та ознайомилися з книжковою виставкою.  

 «Україна велика, гарна, добра та… любляча. То ж постараймося, аби історія не повторювалась, адже мільйони українців не даремно покинули цю стражденну землю, на якій тепер ми, сучасні українці, будуємо незалежну державу…»  – підсумувала завідуюча бібліотекою-філією №13 Ганна Недвецька.

Зустріч з учасниками Майдану, АТО

«Вони тримали за нас небо…»

У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,

Історія одна, а Ви – її частина!

Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,

І молимось: за Вами – ненька Україна!!!

21 листопада, рівно 6  років тому люди вийшли на вулиці та висловили свою позицію щодо дружби з Євросоюзом. Цей день в Україні відзначають як День Гідності та Свободи, адже саме 6 років тому розпочалася Революція, яка переродила українську націю.

Після Майдану і до цих пір на території нашої держави немає спокою, розпочалися та продовжуються військові дії на Сході України, в результаті яких було втрачено дуже багато воїнів та мирних жителів.

Сьогодні, 21 листопада, працівники бібліотеки-філії №13 та учні 9-класу ЗОШ №7  (класний керівник Скубська Людмила Михайлівна) організували зустріч з учасниками Майдану, АТО та ООС, щоб вшанувати пам’ять героїв. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, тим, хто спить у незнанних та безіменних могилах – присвячується!  Цвіту нашого народу, його славним синам та донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче  – життя, присвячується!

Захід розпочався з гімну України. Присутні почули та побачили багато фактів, подій, що відбуваються в нашій країні та вшанували хвилиною мовчання загиблих. Зворушлива презентація містила в собі кадри протесту Майдану, фотографії загиблих Небесної сотні та учасників АТО, звучали вірші та пісні про наболіле.

На зустрічі були присутні Голова спілки учасників АТО, бойових дій та інвалідів війни Бойчук Вадим Ярославович та тренер з рукопашного бою Осєдлєвич Гаррі Миколайович.

  «Ми різні, але Свобода та Гідність нас об’єднують і ми вільні творити своє майбутнє!», – промовила наприкінці заходу бібліотекарка Аліна Войтюк.

Бібліотекарка бібліотеки-філії №13   Аліна Войтюк

Шкільні поради

Школяр не хоче самостійно робити уроки

Нерідко дитина, яка звикла, що батьки завжди поруч, коли вона готує домашнє завдання, ніяк не хоче робити це само­стійно. У таких випадках психологи ра­дять дотримуватися деяких правил. Зо­крема, потрібно...

...перехоплювати відповідальність за на­вчання дитини. Роль батьків зводиться до того, щоб спрямовувати і підтримувати, за потреби допомагати дитині розібратися, але у жодному разі не робити все замість неї. Покажіть синові або дочці, як збирати портфель, як заповнюва­ти щоденник, у якій послідовності виконувати домашні завдання – і відійдіть убік. Якщо ви перевіряєте завдання і знайшли помилку – за­пропонуйте дитині самій знайти й виправити її, але не давайте готових рішень. Перевірку поступово можна звести лише до факту вико­нання завдань: якщо задано 4 вправи, то 4 й повинні бути зроблені. З таким підходом дити­на буде припускатися помилок, але тільки так і сформується її відповідальність.

...навчити дитину вчитися. Перші домашні завдання можуть викликати у дитини розгубле­ність: із чого почати? Батькам важливо навчити дитину, як правильно виконувати уроки. Пояс­ніть, чому потрібно робити речі в певному по­рядку, проговоріть усю послідовність дій вголос, можна навіть написати і розмістити над пись­мовим столом невелику пам'ятку. Після цього вашій дитині залишиться тільки виконати всі ці дії покроково.

...правильно організувати робочий простір дитини. Місце, де займається школяр, дуже впливає на його продуктивність. Організуйте робочу зону так, щоб у ній було достатньо освіт­лення, а все необхідне можна було легко діс­тати. Приберіть усе зайве, щоб не відволікало. Згрупуйте книги, зошити, матеріали, посібники – так знайти потрібну інформацію буде прості­ше. Якщо у сім'ї є кілька дітей, зробіть так, щоб вони не заважали школяреві зосередитися під час виконання уроків.

...навчити дитину відчувати час. Діти часто не відчувають час: не знають, скільки минуло, а скільки ще залишилося. Вирішити цю пробле­му можна за допомогою звичайного будильника або пісочного годинника. Для початку спробуй­те заміряти разом із дитиною, скільки хвилин у неї займають повсякденні справи: подивитися мультфільм, поїсти, навести лад у кімнаті, зробити домашнє завдання з математики. Ви можете пояснити, що уроки займуть стільки ж часу, як, наприклад, прогулянка із собакою. Перед початком виконання завдань заведіть будильник. Це налаштує дитину на роботу і допоможе не затягувати процес. Оптимальний час для виконання домашніх завдань у старших класах – не більше як 2 години, а в початкових – не більше як 30 хвилин. Далі дітям уже складно зосередитися.

...допомогти дитині розставляти пріоритети. Щоб полегшити навчання і життя в цілому, на­вчіть дитину виділяти головне.

 Наприклад, при виконанні уроків важливо вміти оцінювати:

1) обсяг заданого: що з нього зрозуміло, а що ні;

2) на які завдання піде більше часу, а на які мен­ше;

3) що з уроків дитина подужає сама, а де їй може знадобитися допомога.

Якщо навчити дитину цього, вона буде вільніше орієнтуватися в тому, що можна зробити легко і швидко само­стійно, а що слід подивитися в енциклопедії або запитати у тата чи мами пізніше.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька