Євросоюз ухвалив рішення про надання тимчасового захисту українцям

 Тож тим, хто їде за кордон, рятуючись від війни, не потрібно подаватись на статус біженця

        Від початку військового вторгнення Росії в Україну за кордон, рятуючись від війни, виїхали майже 2 мільйони українців. За даними 00Н, більше половини з них прий­няла Польща, 10% українських біженців поїхали до Угор­щини, трохи менше – до Словаччини. Також приймають українців в Румунії, Німеччині, Італії, Молдові, Великій Британії, Чехії, інших європейських країнах. 

Євросоюз ухвалив рішення про надання тимчасового за­хисту українцям. Про це в марафоні на UА: Перший пові­домила радниця агентства ООН у справах біженців Лідія Кузьменко. За її словами, статус біженця застосовують до людей, яких переслідують індивідуально через соціальну, політичну, расову групу. Це тривала і важка процедура, під час якої перевіряють обставини кожної людини, що по­дає заяву й слід розуміти, що отримавши статус біженця, ви не зможете повернутися в Україну. А якщо повернеть­ся, у вас в майбутньому можуть бути проблеми з поїздками в Євросоюз. Українцям, які втікають від війни, пропону­ють тимчасовий захист, який можливий без статусу біжен­ця. Це дозволяє їм влаштуватися на роботу, користуватися медичними послугами, а дітям – відвідувати школу. Тим­часовий захист надається на рік, з подовженням на 6 мі­сяців, а якщо ситуація не покращиться – до трьох років.

Чим відрізняється тимчасовий захист від статусу біженця

На визнання статусу біженця можна чекати багато мі­сяців. Натомість статус тимчасового захисту українці, які рятуються від війни, отримують автоматично піс­ля перетину кордону. Після цього вони можуть їхати у будь-яку країну ЄС. Наприклад, де мають родичів чи знайомих.

Тимчасовий захист поширюється на три категорії осіб:

* громадян України, які жили на її території станом на 24 лютого та змушені були залишити свої домівки через вторгнення російських військ;

* людей, які мають політичний притулок в Україні;

* членів сімей перших двох категорій. Це: чоловік/дру­жина та неповнолітні діти, а також інші близькі родичі, якщо вони жили разом і були залежними від людини з перших двох категорій.

Рішенням Ради ЄС не передбачений тимчасовий захист для громадян країн, які не мали посвідки на постійне про­живання в Україні і їхня країна є безпечною. Передусім йдеться про іноземних студентів. У Єврокомісії їм обіця­ють допомогти повернутися додому. Рада ЄС рекоменду­вала надати тимчасовий захист і людям, котрі виїхали з України незадовго до 24 лютого, рятуючись від можливої війни або ж якщо вони були у відпустці чи відрядженні в Євросоюзі. Але це на розсуд національної влади.

Тимчасовий захист надає низку прав: на проживання, доступ до ринку праці, соціальну та медичну допомогу. Під доступом до роботи розуміють не лише можливість працювати, але також займатися підприємництвом, відві­дувати курси підвищення кваліфікації чи здобуття нової професії. А діти, які прибули без батьків або інших ро­дичів, отримують право на опікуна та шкільну освіту. Для того щоб користуватися цими правами, треба звернутися по дозвіл на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. В різних державах це мо­жуть бути різні установи.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Сімейна газета».

Бібліотекар бібліотеки-філії№13                    Г. Недвецька

Мама з дитиною в дорозі: правила безпеки під час війни

Багато жінок з дітьми чи онуками залишили і продовжують залишати свої домівки у пошуках безпечнішого місця в Україні чи за кордоном.

Як убезпечити себе у дорозі?

1. На допомогу прийде правило, яке знає ко­жен, хто хоч раз подорожував літаком: у разі роз­герметизації салону спочатку треба одягнути кис­неву маску на себе, а потім на дитину. Це робиться для того, щоб дорослий вижив і зміг допомогти, адже вижити без підтримки дорослого дітям дуже важко.

2. Дбайте про свої базові потреби в їжі та сні, теплі, пийте нормальну кількість рідини.

3. Не соромтеся просити про допомогу. Звер­тайтеся до волонтерів, до тих, хто вам допомагає з житлом, просто до тих, хто поруч. Чітко озвучуйте свої потреби та потреби дітей.

4. Не ігноруйте проблеми з власним здоров'ям, зокрема, не терпіть головного болю – просіть зне­болювальне.

5. Діставшись до проміжної безпечної території, дайте собі паузу перед наступною дорогою. Поспіть, по можливості приведіть себе до ладу, зв'яжіться з рідними. Тільки тоді плануйте наступні кроки.

6. Подбайте про те, щоб у кишені дитячого одягу була повна інформація про дитину (ім'я, прізвище, рік народження, медичні потреби, ваші контакти та контакти інших близьких людей). Якщо дитині під силу, постарайтеся, щоб вона запам'ята­ла цю інформацію.

7. Намагайтеся постійно перебувати в контакті з дитиною (тримайте за руку, везіть у візку) весь час, поки поруч немає іншого дорослого, якому можна довіряти.

8. Домовтеся з дитиною (якщо це можливо за віком), що вона відразу виконує всі ваші про­хання і тільки потім ставить питання чому і навіщо. Відпрацюйте таку поведінку у грі.

9. Коли ви в безпеці, не забувайте про тілесний контакт та інші способи зняття напруги. Більше обій­майте, гладьте дітей по спинці та голові, цілуйте, за­колисуйте, говоріть ніжні слова, співайте колискові, пробуйте грати в доступні ігри. Не забороняйте ді­тям сміятися, базікати, стрибати, співати, розмов­ляти з іграшками та робити інші звичні ігрові речі.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Цікава газета на вихідні».

Бібліотекар бібліотеки-філії№13                    Г. Недвецька

 

Як надати допомогу пораненому

 Практичні знання і чіткі дії - це те, що може врятувати життя

Сьогодення вимагає від кожного українця вміти надавати першу до­помогу при пораненнях. Й нині у ба­гатьох містах проходять навчання з надання домедичної допомоги. На лекціях розповідають, як поводитись під час бомбардувань, обстрілів та до­помогти пораненому. Прак­тичні знання та чіткі дії у потрібний момент можуть врятувати життя. Кровотечі – основна причина загибелі у разі поранення. Вчасна допомога дає можливість пораненому дочекати­ся кваліфікованої допомоги й вряту­вати життя.

Як надати першу допомогу при кровотечах

Залежно від того, яка судина кро­воточить, розрізняють капілярну, ве­нозну та артеріальну кровотечі. При зовнішній капілярній кровотечі кров виділяється рівномірно зі всієї рани, при венозній – витікає рівномірним струменем, має темно-вишневе забар­влення. При артеріальній кровотечі кров має яскраво-червоний колір, ви­кидається сильним струменем.

Зупинка кровотечі:

• Капілярна кровотеча легко зу­пиняється   накладенням звичайної пов'язки на рану. При венозній кро­вотечі надійна тимчасова зупинка кровотечі здійснюється накладенням пов'язки, що здавлює.

• Артеріальну кровотечу необхід­но зупинити негайно, наклавши джгу­ти чи щільну пов'язку та терміново викликати швидку медичну допомогу.

• Для екстреної зупинки артеріаль­ної кровотечі широко застосовується спосіб притиснення артерій. Притис­нути артерію можна великим паль­цем, долонею, кулаком. У цьому ви­падку варто знати, що відпустити затиснуту артерію можна буде лише після транспортування хворого в ста­ціонар.

• Надійно зупиняє кровотечу з ар­терій туге перетягання кінцівки, що забезпечує передавлення всіх судин вище місця поранення. Найлегше це виконується за допомогою спеціаль­ного гумового джгута. Накладання джгута показане лише при сильній артеріальній кровотечі з кінцівки.

Зупинка кровотечі за допомогою джгута:

• Якщо рану видно, джгут слід накладати на 5-7 см вище від рани. Якщо рану не можна візуалізувати, джгут слід накладати якомога висо­ко на плече або стегно. Джгут завжди накладають поверх одягу.

• Спочатку джгут необхідно заве­сти під травмовану кінцівку та мак­симально розтягнути.

• Першим обертом здійсніть макси­мальне розтягнення джгута. Оберта­ючи джгут навколо травмованої кін­цівки, не послаблюйте тиск.

• Продовжуйте затягувати джгут доти, доки кровотеча не припинить­ся, після чого зробіть 2-3 оберти без тиску та зафіксуйте джгут за допомо­гою стандартних фіксаторів або шля­хом зав'язування вільних кінців.

• Перевірте і переконайтеся, що кровотеча не почалася знову і що дис­тальний пульс відсутній. Залишіть папірець з написом часу накладан­ня кровоспинного джгута. За відсут­ності паперу запишіть час накладан­ня джгута на самому джгуті.

• Якщо кровоспинний джгут на­кладено правильно, то кровотеча припиняється, дистальний пульс не визначається, а сама кінцівка блідне. При цьому вона не повинна набряка­ти та набувати синюшного відтінку.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Сімейна газета».

Бібліотекар бібліотеки-філії№13                    Г. Недвецька