Виноградне вино – напій королів

Виноградна лоза в цьому році чудово зародила. Як же зробити в домашніх умовах гарне вино?

 Виноградне вино – це складний продукт, який містить воду, спирт, цукор, органічні кислоти, білкові та дубильні речовини, мінеральні солі, вітаміни. Особливо цінують вино, виготовлене з темних сортів вино­граду. 

 

Залежно від вмісту цукру, вина по­діляють на сухі, напівсухі та солодкі, або десертні. Сухі та напівсухі вина з малим вмістом цукру мають легкий ніжний аро­мат, нетерпкий смак, приємний букет.

Десертним винам притаманні невисо­ка кислотність, гарний аромат, добра гус­тота, великий вміст цукру. Завдяки цим властивостям десертні вина частіше сма­кують жінкам.

Розповімо про технологію виготовлення десертного червоного ви­на, у якому вміст цукру і спирту колива­ється у межах 12–16 відсотків.

Для десертного вина виноград має на­брати якнайбільшу кількість цукру, тому збирають його в пізніші строки. Ягоди обов'язково повинні бути сухими, щоб зберегти на їх поверхні природні дріжджі.

Зібрані ягоди відділяють від пло­доніжок, вибраковують гнилі, пошко­джені, недозрілі, розчавлюють руками або дерев'яним товкачем. Розчавлену по­дрібнену масу у виноробстві називають м'язгою. її вливають в емальовану ка­струлю або у скляний бутель із широкою шийкою, заповнюючи на дві третини.

Посуд з м'язгою накривають чистою марлею чи тканиною, щоб усередину не потрапили мушки-дрозофіли, і ставлять у приміщення з температурою 18 – 23 градуси. При нижчій темпера­турі бродіння може не бути, а при вищій бродіння буде дуже інтен­сивним, якість вина погіршить­ся, зникне його аромат. А ще мо­же відбутися оцтовокисле бродін­ня, і вино матиме оцтовий смак.

Наступного дня після чавлення ягід починається бродіння. Вуг­лекислий газ, який виділяється, піднімає м'язгу, і над суслом утво­рюється своєрідна шапка. її по­трібно через кожні три-чотири години перемішувати з суслом у посудині. Якщо цього не робити, то м'язга може скиснути, і вино набуде неприємного смаку.

Під час бродіння м'язги аро­матичні й барвильні речовини, органічні сполуки переходять у сусло. На четвертий-п'ятий день бродіння м'язгу відтискають на пресі або вручну в мішечку з марлі. Одержане сусло підсолод­жують (дають 50 г цукру на літр сусла), заповняють скляні бутлі на три чверті, натягають на гор­ловину медичні рукавички або сифонну трубку, щоб ізолюва­ти сусло від контакту з повітрям.

Бурхливе бродіння сусла три­ватиме п'ять-шість днів. Як тіль­ки інтенсивність бродіння почне зменшуватися, до сусла потріб­но додати ще таку саму порцію цукру (50 г на літр сусла). Цукор досипають кілька разів, доки цу­кристість вина не стане зменшу­ватися. Це визначають на смак.

Завдяки кількаразовому підсо­лоджуванню сусла, в ньому утво­риться приблизно 15% спирту і близько 15–18% цукру. За таких умов дріжджі втрачають свою си­лу й осідають на дно. Сусло част­ково освітлюється. Тут потрібно легенько, за допомогою пласти­кової трубки, зняти сусло з осаду, тобто "пересинити" його в інший посуд.

Якщо потрібно, вино можна ще підсолодити (на свій смак) і долити таким же суслом з іншого бутля по вінця. Для надійності та пере­страховки не закривайте посудину герметично. Краще натягніть ще раз медичну рукавичку і винесіть посуд у погріб. Тоді в разі виник­нення "тихого" бродіння бутель не розірве під тиском газів.

За два-три місяці у вині випа­де осад, напій освітлиться, набуде характерного для сорту аромату і смаку. Після цього вино остаточ­но "знімають" з осаду, розливають у пляшки, герметично закривають і ставлять горизонтально для по­дальшого зберігання.

Не можна зберігати вино з осадом чи затягу­вати процес його знімання, бо тоді напій може набути неприємного запаху і смаку.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Факт».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Як захистити дитину від осінньої простуди

Які кроки потрібно зробити батькам, щоб зміцнити організм дитини восени.

БІЛЬШЕ ЧАСУ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ

Намагайтеся гуляти з дітьми в будь-яку погоду. Так ви не тільки зміцните імунну систему, а й наситите організм киснем, що позитивно позначиться на самопочутті маляти.

ЗАГАРТОВУЙТЕ ГОРЛО

Для багатьох батьків це непри­йнятно, але не забороняйте дитині юти морозиво, в розумних межах зви­чайно. Адже, якщо горло привчене до холоду, осінні віруси йому не такі страшні. Привчіть свою дитину до по­лоскання горла, особливо якщо у неї збільшилися мигдалики. Для цього ви можете використовувати відвари трав кімнатної температури.

НЕ ІГНОРУЙТЕ АРОМАТЕРАПІЇ

Ароматерапія не просто позитивно впливає на наш настрій, але й має бактерицидну і протиза­пальну дії. Доведено, що захисні сили дитячого організму активізують евкаліпт, лимон, кориця, сосна, бергамот, кедр. При цьому до універсаль­них імуностимуляторів відносять грейпфрут, апельсин і гвоздику.

Налийте в аромалампу трохи теплої води, додайте кілька крапель ефірної олії і запаліть свічку. Але, перш ніж купувати аромалампу, пе­реконайтеся у тому, що у маляти немає алергії на якийсь певний аромат.

ДАЙТЕ ДИТИНІ ВИСИПАТИСЯ

Недосипання і стрес від початку нового на­вчального року можуть призвести до того, що дитина захворіє. Намагайтеся стежити за розпо­рядком дня свого чада: малюк повинен вчасно лягати спати, не дивитися телевізора на ніч і не наїдатися перед сном.

БІЛЬШЕ ОВОЧІВ, ФРУКТІВ І ЯГІД

Кінець серпня – початок вересня славиться багатим урожаєм. Не забувайте давати своєму чаду якомога більше свіжих овочів, фруктів і ягід. Особливо багато вітамінів містяться у калині, об­ліписі, журавлині, чорноплідній горобині, ожині.

ЧАСТО ПРОВІТРЮЙТЕ

Фахівці радять влаштовувати провітрювання двічі в день – вранці і перед сном. Якщо ж малюк хворіє, провітрювати і робити вологе прибиран­ня потрібно кілька разів на добу.

РУХЛИВІ ІГРИ

Рухливі ігри оздоровлюють і зміцнюють орга­нізм дитини. Тому під час прогулянок не забу­вайте бігати з малюком і грати в активні ігри. А щоб підсилити ефект від таких занять, включіть в щоденний розклад коротке, але інтенсивне тренування зі стрибками і присіданнями. Навіть 15-хвилинна активність в день позитивно позна­читься на здоров'ї вашого чада.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Батьки і діти».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька

Вкрали гроші з картки. Як повернути?

Як діяти, щоб убезпечити себе від шахраїв?

 

 Чи залежить можливість повернення хоч якоїсь частини суми від розміру вкраденої?

Шанс повернути виведені з вкра­деної банківської картки гроші невеликий.

Власником карток потрібно періодично перевіряти їх наявність, не давати для розрахунків у руки третім особам, не знімати й не підвищувати ліміти на розрахунки і зняття грошей. Зазви­чай банки самі встановлюють ліміт на картку 2 – 5 тисяч гривень, якраз ке­руючись тим, що якщо картка потра­пить до шахраїв, то вони не зможуть вивести всі кошти".

І вже аж ніяк не можна приклеюва­ти пін-код до картки, зберігати записа­ний пін-код разом з карткою і навіть у тій самій сумочці чи мобільному. Ре­комендують також підключити сервіс смс-інформування.

У разі пропажі картки потрібно не­гайно звернутися в банк, заблокува­ти її через мобільний чи інтернет-банкінг, а якщо такої можливості немає – подзвонивши на гарячу лінію банку, і повідомити про підозрілу транзакцію. В окремих випадках, як­що на сім-картку надходить смс-підтвердження з паролем, а копію вашої картки шахраї вже зробили, збережен­ня грошей буде залежати від мотор­ності самого господаря.

У деяких випадках вкрадені шахра­ями кошти можна повернути. І це від виведеної суми не залежить. Однак як­що операція з вкраденою чи втраче­ною карткою проходила з введенням пін-коду (банкомат, РОБ-термінал), то це неможливо: банк не несе відпові­дальності за передачу картки та пін-ко­ду третім особам, це стосується і втра­ти картки разом з пін-кодом.

Якщо операцію проводили в Р05-терміналі без введення пін-ко­ду, то можливість діалогу є, і залежить він від швидкості звернення в банк та від інших чинників. Якщо операція з вкраденою карткою проходила з вве­денням сvv2 коду (інтернет, операція без картки з введенням сvv2 коду), то опротестувати можна: клієнт пови­нен був відразу повідомити банк про втрату/крадіжку картки та заблокува­ти її, а не після того, як надійшло пові­домлення про списання. У такому разі теж вважається, що дані були передані третім особам.

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Факт».

Г. Недвецька, завідуюча бібліотекою-філією №13