Триває збір урожаю

Вересень на городі, в саду та квітнику

Коренеплоди краще викопувати вила­ми: так знижується ризик їх пошкодити. Бадилля здорових рослин закладають у компост. Таке, що містить ознаки хвороб та шкідників, – знищують. Усі роботи ви­конують за сухої теплої погоди. Напри­кінці місяця можна готувати грядки під посадку озимого часнику. На момент посадки ґрунт вже встигне осісти. Адже якщо висадити у пухку землю, зубки мо­жуть із часом надмірно заглибитись.

Гарбузи важливо зібрати вчасно, аби краще зберігались. У стиглих шкірочка стає грубою, при натисканні нігтем на кірку не залишається слідів, плодоніж­ка всихає. Її довжина при зрізуванні має бути не менше 4-6 см. Зібрані гарбузи перед закладанням на зберігання бажано залишити на грядках ще на 10-15 днів.

На початку місяця після просушування закладають у погріб викопану картоплю, її можна укласти на 2-3-сантиметрове «ложе» з хвої та ще й пересипати нею. Це запобігатиме розвитку гнилей та дозво­лить краще зберегти врожай. На початку місяця ще збирають пізні сорти картоп­лі. На помідорах продовжують видаля­ти пасинки, а також обрізують китиці, на яких вже не встигнуть сформуватись плоди. Верхівки кущів прищипують, це пришвидшить достигання. Від урожай­них здорових кущів відбирають плоди на насіння. Триває підготовка погребів до закладання врожаю. У вересні сушать пряно-смакові рослини. На грядках, що звільнились, корисно висіяти сидерати.

Живцюють ягідники

Пізні сорти плодових збирати не поспі­шають. Знімальна зрілість у плодів на­сіннячкових культур настає, коли набу­вають властивого сорту кольору, легко відділяються від плодоніжки, припиня­ють ріст, насіння забарвлюється у ко­ричневий колір.

Грона винограду відкривають для по­трапляння сонячного світла. Листя, яке їх затінює, видаляють.

Настає сприятлива пора для живцю­вання ягідників. Живці нарізають із се­редньої частини однорічних пагонів. На них повинно бути не менше 6-7 бруньок. Висаджують під кутом 45 градусів, за­глибивши на 20 см.

У вересні готують ями під посадку пло­дових дерев та кущів. У малиннику під корінь видаляють пагони, які відплодоносили, та такі, що мають ознаки хво­роб і шкідників.

Можна підживити дерева. Так, під яблу­ні вносять приблизно 3-5 кг органічних добрив, 10-12 г калійних та 30-40 г су­перфосфату на кв.м. Добрива рівномір­но розподіляють по периметру крони та прикопують на глибину 5-20 см. Ягідники після збирання врожаю корисно піджи­вити фосфорно-калійними добривами (30-40 г суперфосфату та 15-20 г сір­чанокислого калію на кущ).

Заготовляють насіння квітів

У цей час зацвітають «королеви» осені – хризантеми. Аби крупноквіткові хри­зантеми краще цвіли та були більшими, видаляють пазушні пагони. Висаджують багаторічники та дворічники. Вирізають кореневу порость у щеплених троянд та бузку.

Триває боротьба зі шкідниками та хво­робами. Квітучі гладіолуси можна піджи­вити суперфосфатом та сульфатом калію (відповідно ЗО та 20 г на 10 л води).

Найкращі цибулини квітів відбирають для зимової вигонки. Їх висаджують у квіткові горщики та ставлять у підвалі. Обрізати багаторічники, що втратили декоратив­ність (іриси, півонії та інші) не поспіша­ють. Адже через листя до коренів над­ходять поживні речовини, завдяки чому кущі краще цвістимуть наступного року.

 

При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Порадниця».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                     Г. Недвецька