Чому дитина погано пише?

Якщо дитина погано пише.

 Хто ж з фахівців може допомогти і що це за хвороба?

Дисграфія (від "графо" – пишу, "дис" – безлад) визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, зумовлене відхиленням у діяльності тих аналізаторів, які відповідають за письмо. Трапляється і у дітей, і в дорослих.

Симптоми лисграфії – це специфічні або повторюнані помилки на письмі, причому ці помилки не пов'язані з незнанням правил граматики. Вони з'являються І саме тоді, коли допустити помилку просто неможливо. Наприклад, замість слова "жук" дитина пише "зук", замість "вікно" – "ікно". Тобто є пропуски, заміни букв, недописування слів і злиття їх в одне довге слово.

Найчастіше трапляються такі форми дисграфії:

1. дитина погано розрізняє зву­ки мови на слух і, відповідно, плу­тає їх при письмі;

2. неправильно вимовляє деякі слова і замінює звуки в усному мовленні, а це переноситься на письмо (лакета – ракета);

3. погано засвоює зорові образи букв, вони здаються їй схожими одна на одну;

4. дитині важко в мовному по­тоці виділити окремі слова, тому з'єднує їх;

5. буває і змішана форма дис­графії, коли поєднуються кілька порушень.

– Не панікуйте, цю проблему в першому класі ще можна випра­вити, – розповідає дитячий психо­лог Анна Гресь, – об'єднання зу­силь психолога, логопеда і вчите­ля, а також ваша старанна робота повинні допомогти дитині навчи­тися правильно писати. У вашої дитини, ймовірно, погано розви­нена дрібна моторика руки. Тим більше, що в першому класі діти ще не пишуть під диктування, а копіюють та списують букви.

Якщо ви помічаєте, що дитині важко защіпати маленькі ґудзики, зав'язувати шнурівки, вирізати ножицями дрібні деталі, акуратно розфарбовувати розмальовки, то вам необхідно зайнятись саме розвитком дрібних м'язів руки ма­люка.

         При підготовці статті був використаний матеріал з газети «Факт».

Завідуюча бібліотекою-філією №13                      Г. Недвецька